Урок - Рівноправність: меншини та більшість

Тема: Рівноправність: меншини та більшість

Навчальні цілі: знати і розуміти поняття «більшість», «меншини», «дискримінація», «позитивна дискримінація», визначати види меншин, розуміти точки зору жертв дискримінації, оцінювати поняття рівності, рівноправності і різноманітності, реагувати на ситуації, пов’язані з дискримінацією.

Завдання: розкривати розбіжності і подібності між людьми, обговорювати наслідки розбіжностей, відчуття дискримінації.

Ресурси: листи паперу, ручки для індивідуальної роботи, картки.

Методи: групова робота, робота в малих групах, рольова гра, індивідуальна робота

Істина завжди на стороні меншості, і меншість завжди сильніша від більшості, бо, як правило, меншість складається з тих, хто має певну думку, тоді як сила більшості ілюзорна, оскільки її формує натовп, що не має ніякої думки, — і тому наступної миті (як тільки стає зрозуміло, що меншість сильніша) вона приймає думку меншості, яка тепер уже є більшістю, тобто стає різноманітним збіговиськом, отримавши для себе весь кортеж і чисельність, у той час, коли істина знову в новій меншості.

Серен К'єркеґор, данський філософ

Померти – значить приєднатися до більшості.

Петроній Гай

Хід заняття

Вступ

Притча про глечики

Жила собі літня жінка, у якої було два великих глечики. Вона носила в них воду на коромислі. Один глечик був з тріщиною, а другий — бездоганним і завжди наповнювався водою по вінця. Наприкінці довгого шляху від ріки до будинку в глечику з тріщиною завжди залишалася половина набраної води. Упродовж двох років стара жінка щодня приносила додому тільки півтора глечика води. 

Бездоганно цілий глечик страшенно гордився своєю роботою, а бідний його товариш із тріщиною соромився свого ґанджу й був геть-чисто засмученим, що може виконувати тільки по­ловину своєї роботи.

Нарешті, не стримавшись, глечик звернувся до старої жінки:
— Мені соромно через мою тріщину, з якої завжди біжить вода.
Стара жінка усміхнулася:
— Ти помітив, що на твоєму боці доріжки ростуть квіти, а на другому боці — ні? Я посіяла там насіння, бо знала про твій недолік. Ти поливаєш їх щодня, коли ми йдемо додому, а я по­тім прикрашаю цими дивовижними квітами оселю. Якби ти не був таким, який ти є, то й краси цієї не було б, вона не робила б честі нашому дому [4, с.214].


У кожного з нас є свої особливості (тріщини), які мають робити наше життя гідним, а нас – унікальними. Загальна декларація прав людини у ст. 1 проголошує: «Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.» [1].


Завдання:

• визначити і класифікувати поняття «більшість» та «меншини»;
• запропонувати як уникнути дискримінації;
• вказати шляхи досягнення рівноправності між більшістю і меншинами.

Рухавка «Компасіто», [3, с.51], гра «Музичні крісла».

Основна частина

Крок 1

«Це погано – бути дискримінованим більшістю, але ще гірше–бути дискримінованим меншістю.» (Лорд Нектон)

1. робота над поняттями: «більшість», «меншини», «дискримінація», «позитивна дискримінація», «агеїзм», «види меншин».
2. поділ на групи (метод «Пори року»)
3. створення емблем меншин: перша група – расової меншини, друга група – вікової, третя –гендерної, четверта група – за вадами здоров’я. 
4. захист емблем з можливими прогнозами дискримінації.

Крок 2

«Толерантність–це визнання власної недосконалості» (А.де Рівароль)

Рольова гра «Зроби крок вперед» [3, с.217].

Рухавка «Три кола» [3, с.52].

Крок 3

Ми створені за образом і подобою Божою, отже, ми – рівні.

Розбіжності та подібності. Я – рівноправний. Я – інший. [2, с.45].


Підсумок

Прийом «Випускаємо голуба» [3, с.52]. 

Обмін думками учасників заняття.

Заключне слово.

Протягом життя людина може перетинатися з різними меншинами, а може потрапляти як у категорії більшості, так і меншості. Тому важливо пам’ятати, що ми різні, але рівні, наші недоліки – це продовження наших достоїнств. Треба зовсім небагато духовної роботи над собою, щоб стати терпимим і сприймати кожного таким, яким він є. Ми громадяни одного світу. Ми рівні. Світ у наших руках. Всесвіт один і той же для всіх. Мудрі слова були колись сказані Сенекою: «Я пишаюся не тим, що я громадянин Риму, а тим, що я громадянин світу». Ми є унікальними й неповторними. Ми – часточка загального. Ми – рівні.

Література

1. Загальна декларація прав людини, 1948 – zakon.rada.gov.ua/go/995_015
2. «Живемо в демократії» ОДГ/ОПЛ Том ІІІ. – С. 45-48.
3. Компасито. Пособие по обучению детей правам человека, 2008. - С. 51, 52, 217.
4. Літковська О.В. 100 притч для тих, хто вчить і тих, хто вчиться. – К.: Шк. світ, 2012. – С. 214.